Автомобільний City Quest – LCQ-2

Три тижні тому на один із невиконаних пунктиків у переліку того, що треба спробувати у житті стало менше. Наша мафіозна компашка заклик взяти участь в автоквесті сприйняла з величезним ентузіазмом і зібрала аж 5 команд. Моя ВХЗ зайняла 5-те місце з 9-ти, а емоції від проїханого/пробіганого не давали заснути аж до четвертої ранку.

Участь у наступному квесті навіть не ставилася під сумнів. Зі складу команди цього разу випав Пічер. Стопор з «бірюзовою» підказкою з першого квесту явно вказував на те, що вакантне місце має бути жіночим. Вибір одноголосно впав на Кіду.

 На другий квест зібралося п’ять команд. Перша підказка першого завдання була написана чотирма мовами у вигляді розмови в туристичному бюро. Наші умовиводи завели нас на Вокзальну, хоча приписка «шукайте коди на перехрестях» явно вказувала на довгу вулицю на манер американських стріт/авеню. Таке місце в БЦ лише на Залізничному селищі. І йшлося тут про колишню Інтернаціональну. Проблем з пошуком не виникло, але місцева гопота дещо напрягала.

«Хлопчики 4-х, 5-ти і 11-ти років щоранку бігають понад річкою…» Номери будинків 4, 5 і 11 вулиці Надрічкової нічого не повідали, тому що малися на увазі відповідні маршрутки, які проїжджають Таращанським мостом. Добре, що Надрічкова розташовувалася на півдорозі. Купи гівна, халабуди безхатьків… Коди були тільки на правому березі. Встигли знайти лише п’ять із шести. Ррррр…

«Тут багато розваг, а піднявши голову, побачите веселку…» Однозначно Апельсин. «Приходьте з літром улюбленого напою». Наша компашка, купуючи сік явно вирізнялася на фоні курців кальяну. Це було мабуть найвеселіше завдання. Висмоктати літр напою через трубочку, складену з 9-ти трубочок. Смоктали всі, причому по декілька разів і навіть додумалися до правильної техніки :)

На наступному завданні тупим. На попередніх локаціях треба було знайти проміжні коди і один з них, чи не найголовніший, ми пропустили. Довгі вісім хвилин очікування другої підказки під час яких Волощук і аутісти уже досьорбують свій напій.

1 – H

2 – Ca

3 – 7

Вигадуємо хімічні формули… Знову тупим…

Мить просвітлення: це ж Сем-Аш-Ка!!! Бляха, як же просто!!!

Агент на Семашка скеровує нас в садок. Безрезультатно лазимо по всьому периметру. Взуття чвакає від мокрої після дощу трави. В підсумку все зводиться до незрозумілої споруди в центрі саду. А ось і Аутісти вже світять фарами…

«… охота, мясо варить, коптить, доктор…» Це види ковбаси. Виявляється, колишня Фрунзе називається тепер Ковбасюком. Місце з кодом переглядалося зо п’ять разів. Паша в гніві б’є дорожній знак.

Далі дитячий майданчик. Паралельно шукають три команди. Якесь неадекватне горлопанить з вікна.

Останнє завдання. Пісні «А я не знаю почему, но ты мне нравишься» і «Страшная» мають вказати останню локацію. Варіанти з караоке-барами невірні. Вдало загуглена приписка «будинок 12а» виводить на Некрасова. Знову одночасно три команди. Знаходимо найшвидше. Ура!!!
«Куди їхати – хз… Ми – команда ВХЗ!!!» Третє місце, шампусік, фотка з Капітошкою, бутери з сосисками і море вражень!!! Обожнюю нашу команду!